Насильство з боку інтимного партнера: мова має значення

— це не просто приватна справа; це критична проблема системи охорони здоров'я, яка зачіпає мільйони людей по всьому світу. НІП включає в себе цілий спектр поведінки, спрямованої на здійснення влади та контролю над інтимним партнером. Ця поведінка може бути фізичною, наприклад, побиття або удушення; емоційною, наприклад, маніпуляції або приниження; психологічною, включаючи погрози і примус; і фінансовою, коли кривдник контролює доступ до грошей і ресурсів.

У сфері допомоги та реагування мова, якою ми користуємося, має велике значення. Вона формує сприйняття, впливає на ставлення і може або розширити можливості постраждалих, або ще більше маргіналізувати їх.

Традиційні підходи до обговорення НІП часто спираються на дефіцитарну мову, яка підкреслює віктимність та патологічність. Ця модель мови посилює почуття сорому, безпорадності та ізоляції. Такі терміни, як "жертва" та "постраждала", зводять людей до їхнього досвіду насильства, ігноруючи їхню силу та здатність до відновлення. Більше того, питання, які передбачають звинувачення, такі як "Чому ти просто не пішла?" або "Чому ти не дала відсіч?", можуть ще більше травмувати постраждалих і перешкоджати процесу їхнього зцілення.

На противагу цьому, мова, що базується на сильних сторонах, та травмо-чутливі практики пропонують підхід, що надає більше можливостей і підтримки. Ця мова визнає стійкість і самостійність постраждалих, зосереджуючись на їхніх сильних сторонах і можливостях, а не на їхніх проблемах. Вона підтверджує їхній досвід, визнає складність їхніх емоцій і сприяє створенню більш сприятливого середовища для зцілення. Наприклад, звернення до когось як до "того, хто вижив" [survivor — в англійський мові], а не як до "жертви", підкреслює його силу і стійкість, заохочуючи почуття сили і самостійності.

Прийняття мови, що базується на сильних сторонах, - це не просто питання семантики; це фундаментальна зміна в тому, як ми розуміємо та реагуємо на НІП. Використовуючи цю мову, ми можемо сприяти створенню більш сприятливого та цілющого середовища для тих, хто пережив насильство, заохочуючи їх звертатися по допомогу та долучатися до процесу одужання.

У цьому посібнику детально розглянуто, як перейти від мови, що базується на дефіциті, до мови, що базується на сильних сторонах, у контексті НІП. Кожен розділ містить практичні приклади та детальні пояснення, які допоможуть фахівцям та активістам краще підтримувати людей, які зазнали насильства.

НЕправильно: Побутова суперечка, злочин на ґрунті пристрасті, проблеми гніву, бійка з дружиною

правильно: Насильство з боку інтимного партнера

Використання терміну "насильство з боку інтимного партнера (НІП)" визнає широкий і постійний характер насильства, що включає фізичні, емоційні, психологічні та фінансові аспекти. Цей термін допомагає розглядати НІП як серйозну соціальну проблему, яка потребує системних рішень і всебічної підтримки постраждалих.

Термін "домашня суперечка" часто тривіалізує серйозність ситуації, припускаючи просту незгоду, а не систематичну схему встановлення контролю та жорстокого поводження. "Злочин на ґрунті пристрасті" також применшує тривалу природу НІП, представляючи його як миттєвий випадок, а не як постійну проблему, що підтримується цілеспрямованими зусиллями насильника. Такі терміни, як "проблеми [з контролем] гніву" або "бійка з дружиною", не відображають психологічного та емоційного насильства, яке часто супроводжує фізичне.

НЕправильно: Жертва, покривджена жінка

правильно: людина, що вціліла/що пережила, вціліла

На противагу цьому, називаючи когось "тим, хто вцілів", ми підкреслюємо його стійкість і силу. Це визнає їхню здатність долати негаразди та відновлювати свою суб'єктність. Така зміна в мові не лише розширює можливості людини, але й заохочує більш позитивну та підтримуючу реакцію суспільства. Вкрай важливо використовувати інклюзивні формулювання, які визнають постраждалих усіх ґендерів, оскільки НІП стосується людей по всьому ґендерному спектру.

Називання когось "жертвою" або " скривдженою жінкою" надмірно акцентує увагу на стражданнях і може увічнити почуття безпорадності та стигматизації. Ці терміни також передбачають фіксовану ідентичність, засновану на насильстві, якого вони зазнали.

НЕправильно: "Це особиста справа". "Це особисте; це стосується лише вас двох".

правильно: "Це не твоя провина", "Це був злочин", "Чим я можу допомогти?"

Прямо заявляючи: "Це не твоя провина" і "Це був злочин", ви визнаєте досвід людини, яка пережила насильство, і підтверджуєте, що дії кривдника були неправомірними і протизаконними. Такий підхід допомагає перекласти відповідальність з особи, яка пережила насильство, на кривдника, заохочуючи постраждалу особу шукати справедливості та підтримки, не відчуваючи сорому чи звинувачень за насильство, яке вона пережила.

Ігнорування НІП як особистої або приватної справи мінімізує його значимість і може утримати постраждалих від звернення за допомогою. Це посилює уявлення про те, що насильство - це швидше приватна проблема, ніж серйозний злочин, яку не гоже виносити у світ.

НЕправильно: "Отже, ви тут, тому що зазнали насильства?"

правильно: Побудуйте взаєморозуміння, назвавши вид насильства або досвід людини, яка пережила насильство

Натомість встановлення контакту передбачає активне вислуховування розповіді постраждалої особи та підтвердження її почуттів і досвіду. Цей процес починається зі створення безпечного та неупередженого простору, в якому людина, яка пережила насильство, може поділитися своєю історією. Відрефлексуйте їхній досвід таким чином, щоб визнати насильство, не характеризуючи людину через нього. Наприклад: "Схоже, те, що ти пережила, було дуже болючим і несправедливим. Це ненормально, що він/вона сказав/зробила тобі такі речі".

Пряме запитання про те, чи зазнав хтось насильства, може повторно травмувати [ретравматизувати]і перешкодити спілкуванню.

НЕправильно: Винуватець, кривдник, насильник, чоловік, який б'є дружину

правильно: партнер, що Поводився агресивно або партнер, що чинить насильство

Зосередившись на поведінці, а не на навішуванні ярликів, ви зможете вирішити проблему насильства без повної дегуманізації людини. Такі терміни, як "чоловік, що поводиться агресивно" або "партнер, що чинить насильство", підкреслюють, що дії людини проблематичні і потребують змін, а не визначають людину виключно за її найгіршою поведінкою. Така мова може сприяти більш конструктивним розмовам про відповідальність, зміну поведінки та реабілітацію, водночас ставлячи на перше місце безпеку та благополуччя особи, яка пережила насильство.

Наклеювання на людей ярликів "кривдник" або "насильник" може створити ворожу динаміку і не сприяти підзвітності або змінам.

НЕправильно: "Він поганий хлопець/вона погана жінка", "Він/вона злий; я не знаю, як він/вона може жити з собою"

правильно: Усвідомлення складності емоцій постраждалих від насильства по відношенню до партнерів, які його вчинили

Важливо визнати ці емоції без осуду. Наприклад: "Зрозуміло, що ви все ще маєте змішані почуття до нього/неї, особливо з огляду на вашу спільну історію". Такий підхід підтверджує емоції людини, яка пережила насильство, і допомагає їй більш ефективно керувати своїми почуттями, сприяючи емоційному зціленню та прийняттю більш чітких рішень.

Люди, які пережили насильство, часто відчувають складні почуття до своїх кривдників, які можуть включати любов, страх, провину та розгубленість. Спрощені ярлики на кшталт "поганий" чи "злий" не здатні відобразити цю складність і можуть відштовхнути людину, яка все ще може мати сильні емоційні зв'язки з партнером.

НЕправильно: "Отже, це було просто непорозуміння"

правильно: Визнання серйозності насильства

Важливо визнати та підтвердити серйозність ситуації. Твердження на кшталт "Те, через що ти пройшла, було серйозним, і важливо, щоб ми це визнали" можуть підтримати почуття і переживання людини, яка пережила насильство. Таке визнання має вирішальне значення для процесу зцілення і може надихнути людину звернутися за подальшою допомогою та підтримкою. Важливо постійно підкреслювати, що насильство та жорстоке поводження - неприйнятні, незалежно від контексту чи динаміки стосунків.

Мінімізація насильства як "непорозуміння" підриває переживання людини, яка пережила насильство, і може увічнити сумніви в собі та почуття провини.

НЕправильно: "Чому ти дозволив йому/їй це зробити?" та "Чому ти не дав відсіч?"

правильно: Визнання того, що людина, яка пережила насильство, зазнала труднощів при розриві стосунків

Замість того, щоб звинувачувати, зосередьтеся на розумінні та підтвердженні їхнього досвіду. Запитання на кшталт "Що він/вона зробив(ла) вам?" або "З якими труднощами ви зіткнулися, намагаючись піти?" демонструють емпатію та готовність зрозуміти їхню ситуацію.

Питання, які передбачають звинувачення особи, яка пережила насильство, в тому, що вона не пішла або не дала відсіч, не тільки шкідливі, але й не враховують складну динаміку НІП. Постраждалі часто стикаються з численними перешкодами на шляху до розриву стосунків, включаючи страх, фінансову залежність, емоційні маніпуляції та погрози подальшої шкоди.

НЕправильно: "Чому ти просто не пішла?" та "Ти вирішила залишитися"

правильно: Розуміння бар'єрів, які можуть перешкоджати розриву стосунків, пов'язаних з насильством

Замість того, щоб запитувати, чому вони залишилися, корисніше з'ясувати причини їхніх рішень. Ставте підтримуючі запитання на зразок: "Чому ви відчували, що не можете піти?" або "Що надало вам сміливості залишитися так довго?". Ці запитання визнають силу людини, яка пережила складну ситуацію, і допомагають їй відчути, що її розуміють і підтримують у прийнятті майбутніх рішень.

Вихід із стосунків, в яких присутнє насильство, часто набагато складніший, ніж здається. Люди, які пережили насильство, можуть боятися за свою безпеку, відчувати брак фінансових ресурсів, хвилюватися за своїх дітей або мати глибокі емоційні зв'язки з партнером.

НЕправильно: "Справді? Це справді сталося саме так?"

правильно: Віра тим, хто вижив

Дуже важливо вірити особам, які пережили насильство, і підтверджувати їхній досвід, особливо коли вони вперше розповідають про насильство. Ставлячи під сумнів їхні розповіді, ви можете повторно травмувати їх і перешкодити їхньому бажанню шукати подальшої допомоги. Замість цього відповідайте словами на кшталт: "Я вірю тобі, і дуже важливо, щоб ми розібралися з тим, що з тобою сталося". Таке підтвердження може суттєво вплинути на процес зцілення і заохотити їх довіряти системам підтримки та взаємодіяти з ними.

Люди, які пережили НІП, часто стикаються зі скептицизмом і недовірою, коли діляться своїм досвідом, що може призвести до відчуття ізоляції та невпевненості в собі.

НЕправильно: "Ти психічно хвора"

правильно: Уникнення патологізації

Обговорюючи можливі психіатричні діагнози та лікування, важливо уникати висловлювань, які можуть патологізувати або ще більше стигматизувати людину, яка пережила насильство. Зосередьтеся на їхньому досвіді та симптомах, не навішуючи ярликів, які можуть бути використані як зброя. Наприклад, "Давай поговоримо про те, як цей досвід вплинув на тебе і що ми можемо зробити, щоб підтримати твоє психічне здоров'я" - це фокус на підтримці та зціленні, а не на навішуванні ярликів і звинуваченнях.

Партнери, які вчинили насильство, часто використовують тактику маніпулювання психічним здоров'ям реципієнта насилля, наприклад, обман або примус, щоб підірвати її відчуття реальності та самооцінку.